Від іншої хворої людини повітряно-краплинним, повітряно-пиловим шляхом (вірусні частки по повітрю переносяться від хворої людини до здорової під час розмови, кашлю, чхання), при тісному контакті (знаходження на відстані близько 2-х метрів).
Інфекційний період (період, коли хворий небезпечний для оточуючих) при грипі типу А/H1N1 може бути протягом 7 днів від початку хвороби, але якщо клінічні симптоми хвороби зберігаються - то до їх зникнення.
Коли мова йде про здоров'я дитини, батькам краще покладатися на рекомендації та приписи лікарів, а не на поради подруг або телевізійну рекламу.
Раціональний режим харчування сприяє зміцненню імунітету дитячого організму, нормальному росту та розвитку дитини. Такий режим харчування передбачає суворе дотримання часу прийомів їжі. Меню домашнього харчування має бути збалансованим та містити достатню кількістю білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів, що сповна забезпечують енергетичні витрати дитячого організму.
Привчайте дитину:
перед прийомом їжі обов’язково мити руки з милом, витирати їх індивідуальним рушником, самостійно сідати на стілець та підсовувати його до столу;
під час прийому їжі охайно вживати тверду їжу; відламувати хліб маленькими шматочками, заїдати його рідкою їжею (суп, борщ тощо); самостійно їсти ложкою з тарілки, пити з чашки; не обливатись;
після прийому їжі користуватися серветкою, вставати зі стільця.
Якщо дитина харчується у дитячому садку, відкоригуйте режим харчування вдома, урахувавши поживну цінність їжі, що подається у дошкільному закладі, та часи прийому їжі.
Формуйте у дитини культурно-гігієнічні навички під час вживання їжі. Навчайте малюка підтримувати чистоту навколо себе, бути охайним.
Обговорюйте з дитиною правила розпорядку, пояснюйте їй, що і як треба робити. При цьому важливо виховувати у дитини культуру поведінки, розвивати мовлення, вміння орієнтуватися у навколишньому світі:
привчати розуміти призначення й основні якості предметів побуту, називати їх (тарілка велика, маленька, глибока, мілка тощо), вчити розуміти і називати дії з предметами (з чашки п’ють, ложкою їдять тощо);
виховувати слухняність, пошану до дорослих;
заохочувати висловлювати прохання;
навчати словам ввічливості.
Подбайте про те, щоб посуд, з якого їсть дитина, завжди був чисто вимитим, їжа свіжою, щойно приготованою. Свіжі овочі та фрукти перед вживанням обдавайте окропом для знищення патогенних мікроорганізмів.
У разі епідемії гострих кишкових інфекцій чи грипу обов’язково дотримуйтеся порад санітарно-епідеміологічних станцій.
1. Пам΄ятайте, що раціональне харчування – одна з основних умов здоров΄я людини, її довголіття, плідної праці. 2. Поєднуйте у їжі, в правильному співвідношенні речовини, які входять до складу тканин людського організму: білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни, воду. 3. Дотримуйтесь режиму харчування. Зумійте переконати свою дитину споживати всі пропоновані їй страви, навіть ті, які вона не любить, але які для неї необхідні й корисні. 4. Не підгодовуйте дитину в проміжках навіть тоді, коли вона попросить їсти. Ласкаво поясніть, що їсти треба у відведений для цього час. 5. Давайте тільки ту кількість їжі, яку дитина з΄їдає із задоволенням. 6. Утримуйтесь від розмов про те, що дитина мало або майже нічого не їсть, бо вони шкідливі. 7. Дотримуйтесь навичок гігієни харчування і виробляйте їх у дітей. 8. Пам΄ятайте, що апетит частково залежить від сервірування столу, естетичного оформлення страв, уміння дитини користуватися виделкою, ложкою, володіння елементарними навичками культури споживання їжі. 9. Підкреслюйте необхідність добре пережовувати їжу, не вживати надто гарячої чи холодної страви, не відкушувати великих шматочків, жувати із закритим ротом. 10.Не забувайте, що найкориснішими є ті овочі і фрукти, які властиві нашому регіону, ростуть у наших садах. 11.Серйозним недоліком харчування є „прихований голод” – дефіцит йоду, який може привести до незворотніх процесів в організмі дитини. Вживання в їжу йодованої солі – вихід з даної ситуації. 12.Їжу завжди тримайте закритою, особливо в літній період. 13.Не слід вживати в їжу продуктів глибокого замороження, незнайомих грибів, продуктів з великим вмістом солі, недостатньо прожарені або проварені м΄ясо, рибу, сиру воду.
1. Використовуйте природні засоби оздоровлення та загартовування. 2. Загартовуйтесь разом з дитиною. 3. Пам΄ятайте, що загартовування впливає на загальний стан здоров΄я та поведінку дітей, дає позитивний результат тоді, коли гартувальні процедури проводяться в певній послідовності, чітко дозовані й систематично повторюються. 4. Не забувайте, що систематичне загартовування допомагає організму боротись із захворюванням, особливо із застудними. 5. Домагайтеся розуміння дітьми настанови: усьому свій час. Привчайте дітей дотримуватись рухового й повітряного режимів, постійного часу сну та приймання їжі. 6. Забезпечуйте щоденне перебування дітей на повітрі, відповідність їхнього одягу погоднім умовам. 7. Здійснюйте загартовування сонячним промінням. Тривалість прийняття сонячних ванн від 3-4 хвилин до 15 хвилин. 8. Проводьте водні процедури (обливання ніг та тіла, вологе обтирання рукавичкою або рушником). 9. Не забувайте, що ходіння босоніж – це засіб загартовування організму та зміцнення здоров΄я. 10. До ходіння босоніж дитину треба привчати із раннього віку. Починати улітку за температури повітря, не нижчої від 24 градусів. 11.Поєднуйте ходіння босоніж зі щоденними ваннами для ніг, поступово знижуючи температуру води. 12.Пам΄ятайте, що гарячий пісок і асфальт, гостре каміння та шлак, соснові шишки й голки діють на дитячий організм, як сильні подразники, а теплий пісок, м΄яка трава – заспокійливо.
1. Найдієвіший засіб, який рекомендують усі медсестри у дитсадках, – змащувати носик дитини оксоліновою маззю, бодай не запобігти, то принаймні зменшити ризик захворювання малюка.
2. Дітям треба більше гуляти, оскільки ризик підхопити якийсь вірус у приміщенні набагато вищий, ніж на свіжому повітрі.
3. Привчіть дитину мити руки, до того ж не тільки після туалету. І що частіше вона це робитиме, то більш імовірно, що малеча менше хворітиме.
4. Загартовуйтеся, привчайте дитину до не дуже високої температури повітря удома, наприклад, удень вона не має перевищувати +21...+22 °С, а вночі – +17...+18 °С. Річ у тім, що за дуже високої температури повітря стає сухішим, що може призвести до пересихання слизової носоглотки, і як наслідок – знизити опірність до хвороб.
5. Коли виходите на прогулянку, не вкутуйте малюка, бо він, активно рухаючись, тільки прітиме, що збільшує імовірність захворювання.
6. Не допускайте, щоб у дитини були мокрі ноги.
7. Привчіть малюка пити не звичайний чай, а спеціальні трав’яні відвари, або ж із малиновими або смородиновими гілочками.
8. Коли вже так сталося, що ваш малюк застудився і в нього піднялася температура, не поспішайте її збивати, оскільки це відповідь організму на вірус.
Дайте йому самому перебороти інфекцію. Температуру потрібно збивати, тільки якщо вона сягає 38–38,5 °С. Висока температура стимулює вироблення імунітету.
Грип
Грип – це вірусне захворювання, що розпочинається раптово і бурхливо, супроводжується лихоманкою, головними, м’язовими, суглобним болями, підвищеною температурою.
Інфікуватися можна не тільки при чханні і кашлі хворого та користуючись його речами, але й перебуваючи в приміщенні чи транспорті, де нещодавно знаходився хворий.
Хвороба перемагає тих, у кого недостатньо сильний імунітет. Тому, щоб не захворіти на грип у період епідемічного підвищення цього захворювання, слід вдаватися до ефективних профілактичних заходів:
1. зробити щеплення від грипу у поліклініках за місцем проживання;
2. звести до мінімуму відвідування місць з масовим перебуванням людей;
3. перед виходом з дому треба змазувати слизові оболонки носа 0,25% оксоліновою маззю;
4. використовувати марлеву (4 шарову) маску для захисту рота і носа під час перебування в транспорті та при спілкуванні з людьми;
5. провітрювати якомога частіше приміщення та проводити вологе прибирання;
6. часто та ретельно мити руки з милом або використовувати вологі серветки, що містять у своєму складі спирт.
Грип небезпечний своїми ускладненнями: запаленнями легенів, середнього вуха, гайморових пазух, бронхітами, враженням нирок, мозку, серця та інших органів. Він особливо небезпечний для дітей, людей похилого віку, хронічно хворих.
Якщо ви захворіли, необхідно залишитися вдома, негайно викликати лікаря та дотримувати всі його рекомендації.
Обов’язково ізолюйте хворого від інших членів сім’ї, виділіть йому окремий посуд та речі особистої гігієни.
Дії задля поліпшення апетиту дитини
Не варто садовити дитину під час приймання їжі спиною до дверей, тому що таке розташування в просторі призводить до появи тривожності та зменшує апетит. Потреба в безпеці є базовою і від її задоволення залежить загальне самопочуття дитини і зокрема бажання їсти.
(Джерело: журнал Практичний психолог – Дитячий садок)
Дії у разі відмови дитини від їжі
Формування адекватної харчової поведінки дитини
Як привчити дитину їсти овочі
Розкажіть дитині, як і де ростуть овочі, покажіть картинки, прочитайте казки про «мешканців» грядки. Якщо у вас удома є город, дитина залюбки допомагатиме вирощувати рослини і, без сумніву, з нетерпінням чекатиме достигання плодів, аби їх спробувати на смак.
Іноді пропонуйте дитині допомогти вам на кухні. Навіть малюкам до снаги помити овочі, порвати салат, полущити кукурудзу тощо.
Чистіть і подрібнюйте овочі безпосередньо перед вживанням чи приготуванням страви — так у них збережеться максимальна концентрація вітамінів. Буряк, моркву, картоплю для салатів варіть у неочищеному вигляді. Зелень додавайте в готові страви, безпосередньо перед подачею на стіл.
Іноді подавайте овочі сирими або у вигляді соків. Саме зі спожитих свіжих овочів та фруктів у наш організм надходить життєво необхідна глюкоза.
Спробуйте «замаскувати» овочі — додавайте їх у салати, піцу, пудинги, запіканки, фруктові соки — страви, які дитина їсть залюбки. Багато овочів добре поєднуються із сиром кисломолочним, грінками, рибою тощо.
Подбайте про привабливий зовнішній вигляд і консистенцію страв із овочів. Багато дітей відмовляються від кашоподібної їжі, тому не розварюйте овочі. Ліпше приготуйте їх на парі, у мікрохвильовці або подайте на стіл сирими. Не забувайте про цікаве оформлення страви.
Давайте дитині можливість вибору. Купуючи разом овочі, запитуйте, які саме вона їстиме, пропонуйте спробувати щось нове.
Кладіть на тарілку кілька різних овочів чи готуйте на вибір кілька страв з різних овочів. Адже з’їсти по одній ложці пюре з трьох різних овочів корисніше, ніж три ложки одного пюре. Багато дітей не люблять суміші з кількох різних продуктів. У такому разі не робіть з овочів салат, а покладіть їх окремими шматками на тарілку.
Подавайте овочі перед основною стравою. Буде нескладно переконати зголоднілу дитину з’їсти овочевий «аперитив» — салат або сирі овочі, поки ви завершуєте приготування основної страви.
Не змушуйте дитину доїдати страву з овочів до кінця, якщо вона їй не смакує. Ліпше запропонуйте такі самі овочі наступного дня, але вже в іншому вигляді. Нові для дитини овочі уводьте до її раціону поступово.
Подбайте, щоб на столі замість цукерок, печива та інших шкідливих для зубів солодощів завжди лежали миті розрізані овочі. Побачивши привабливі шматочки, дитина, коли забажає, зможе взяти їх і з’їсти.
Як не хворіти у дитячому садку
Перший рік в дитячому саду – справжнє випробування, як для дитини, так і
для батьків. Постійні лікарняні і капризи зводять з розуму, і здається, що всі
зусилля даремні – дитина хворітиме. Немає! Хвороб не буде, якщо правильно
підготувати малюка. Дитина в саду «повинна» хворіти за умовчанням! Абсолютно нове середовище, нове оточення і самі різні віруси і бактерії, так або інакше, зроблять свою справу. Проте, готувати дитину до саду необхідно, повірте, це обов’язково принесе плоди.
Починаємо підготовку оптимальним часом для першого походу в дитячий сад
вважається середина серпня – початок вересня. Температура повітря знижується,вимотуюча жара сходить нанівець. В той же час до осінніх дощів і хворобдостатньо часу, малюк встигне адаптуватися. Але підготовку потрібно починативже в червні.
Починаємо підготовку оптимальним часом для першого походу в дитячий сад
вважається середина серпня – початок вересня. Температура повітря знижується,вимотуюча жара сходить нанівець. В той же час до осінніх дощів і хворобдостатньо часу, малюк встигне адаптуватися. Але підготовку потрібно починативже в червні.
Про все по порядку. Їдемо до моря! Це дуже важливий і обов’язковий пункт
Багаж вітаміну Д, дарованого сонцем (захисні креми для діток ніхто не відміняв!),загартовані морським повітрям органи дихання, кілограми з’їдених фруктів і гарний настрій вашого карапуза.
Перша долікарська допомога у випадку
лихоманки при ГРВЗ
Лихоманка супроводжує більшість гострих респіраторних вірусних захворювань [ГРВЗ]. У хворого підвищується температура тіла через неспецифічну захисно-пристосувальну реакцію організму, яка характеризується перебудовою процесів терморегуляції і виникає у відповідь на дію патогенних подразників. Лихоманка активує процеси обміну, функції нервової, ендокринної, імунної систем [підвищується вироблення антитіл, інтерферону, стимулюється фагоцитарна активність нейтрофілів), підвищується антитоксинна функція печінки, збільшується нирковий кровоток. Більшість патогенних вірусів втрачає свої вірулентні властивості при температурі 39 °С.
Медичний працівник, виявивши у дитини підвищення температури тіла, має вирішити, чи слід понижувати температуру і, якщо слід, в який спосіб.
1. Понижувати температуру тіла необхідно у таких випадках:
несприятливий анамнез (наявність перинатальної енцефалопатії, судом, вродженої вади серця); » підвищення температури тіла більше 38,5 °С.
2. При температурі тіла більше 38,5°С потрібно:
забезпечити дитині постільний режим;
• поїти її часто, малими порціями (компот, підсолоджений чай, відвар шипшини тощо) для забезпечення підвищеної тепловіддачі за рахунок рясного потовиділення;
• годувати залежно від апетиту (не можна примушувати дитину їсти), переважно вуглеводною їжею; вживання свіжого молока необхідно обмежити через можливу лактозну недостатність на піку лихоманливого стану.
3. Найбезпечнішими жарознижувальними засобами для дітей є парацетамол, його разова доза — 10-15 мг/кг, добова — 60 мг/кг.
4. Недопустиме курсове застосування жарознижувальних засобів, через підвищення небезпеки діагностичних помилок, пов’язаних з пропуском симптомів серйозних інфекційно-запальних захворювань, таких як пневмонія, менінгіт, пієлонефрит, апендицит тощо. У тих випадках, коли дитина отримує антибактеріальну терапію, регулярний прийом жарознижувальних засобів недопустимий, оскільки може затримувати визначення необхідності заміни антибіотика. Одним з об’єктивних критеріїв ефективності ліків є зниження температури тіла.
5. При «рожевій» лихоманці (шкіра рожева, волога, гаряча на дотик, при цьому відбувається активна віддача тепла через шкіру і менша небезпека перегрівання організму) для посилення тепловіддачі дитину необхідно роздягнути і обтерти водою кімнатної температури. Не можна обтирати дитину спиртом чи крижаною водою, оскільки внаслідок різкого пониження температури тіла відбувається спазм судин і зменшення тепловіддачі.
6. Якщо відсутні ознаки токсикозу (озноб, міалгія, блідість шкіри тощо), лихоманка у межах 38-38,5 °С не потребує медикаментозної жарознижувальної терапії.
7. Якщо у дитини під час лихоманки (незалежно від ступеня її прояву) погіршується самопочуття, з’являються ознаки токсикозу, жарознижувальну терапію необхідно призначити негайно. Також необхідно комбінувати прийом жарознижувальних лікарських засобів із препаратами, що розширюють судини (папаверин, дібазол, папазол).
Важливо оцінювати всі клінічні симптоми, аналізувати процес перенесення лихоманки (чи змінюється при цьому поведінка дитини, активність, апетит тощо). Усі особливості бажано фіксувати у медичній картці дитини, щоб із часом якомога швидше зорієнтуватися у доцільності і методах надання їй першої долікарської допомоги.
ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ
щодо запобігання захворюваності на грип та інші ГРВЗ
1. Під час високого ризику захворювання на ГРВЗ не відвідуйте місця, де можливе велике скупчення людей.
2. За можливості зведіть до мінімуму поїздки у громадському транспорті (автобуси, тролейбуси, метро тощо).
3. Остерігайтеся близького контакту з людьми, які мають симптоми грипу або інших ГРВЗ.
4. Часто мийте руки з милом. Якщо немає такої можливості, використовуйте спеціальні алкогольвмісні засоби для оброблення та знезараження рук.
5. Не торкайтесь слизових оболонок очей, носа, рота немитими руками.
6. При чханні та кашлі прикривайте рот одноразовою хустинкою. Забезпечте дитину такими хустинками.
7. Часто провітрюйте приміщення вдома та на роботі.
8. Уникайте поцілунків, обійм, рукостискань тощо.
9. Не допускайте переохолодження або перегрівання організму.
10. Змащуйте слизові оболонки носа оксоліновою маззю.
11. Проводьте щоденне вологе прибирання кімнат.
12. Організовуйте собі та дитині повноцінне, вітаманізоване харчування з достатньою кількістю природних джерел вітаміну С (свіжі овочі та фрукти) та фітонцидів (часник, цибуля, імбир тощо).
13. При погіршенні самопочуття залишайтеся вдома, не займайтеся самолікуванням — викличте лікаря для обстеження та призначення ефективного лікування.
14. При появі ускладнень захворювання на грип у вас чи вашої дитини не зволікайте. Організуйте госпіталізацію з метою отримання кваліфікованої допомоги медиків.
Захворювання ротоглотки у дошкільників.
Діти значно частіше ніж дорослі страждають на респіраторні вірусні інфекції, ангіни, запалення вух і навколоносових пазух. Це пов’язано з дитячими анатомічними особливостями лімфоїдної тканини глотки та, перш за все, зі станом глоткового і піднебінних мигдаликів.
У новонароджених дітей мигдалики недорозвинені, утім вже з грудного віку вони починають активно розвиватися і збільшуватися в об’ємі. Глотковий та піднебінні мигдалики досягають максимального розвитку в дітей віком від двох до семи років. Патологічно збільшений або, інакше кажучи, гіпертрофований глотковий мигдалик називається «аденоїди» і розміщується у зводі глотки. У 9-10 років глотковий мигдалик поступово зменшується в об’ємі.
У дорослих глоткового мигдалика зазвичай немає, або інколи він є і має форму невеликої грудочки. Піднебінні мигдалики на відміну від аденоїдів зберігають свій розмір протягом усього життя людини. Через ці особливості розвитку діти до десяти років схильні до захворювань ротоглотки.
Різновиди захворювань ротоглотки:
Найпоширенішими захворюваннями ротоглотки в дітей дошкільного віку є різні форми тонзиліту, гострий неспецифічний фарингіт, дифтерія ротоглотки, інфекційний мононуклеоз і мікоз.
ПАМ’ЯТКА
для батьків з профілактики захворювань
ротоглотки
- Щодня здійснюйте вологе прибирання в помешканні.
- Не дозволяйте дитині перебувати в тих приміщеннях, де курять.
- Регулярно проводьте безпечне провітрювання дитячої кімнати
- Очищуйте повітря за допомогою іонізатора.
- Забезпечте дотримання дитиною правильного режиму дня
- Дотримуйтеся в родині принципів раціонального харчування.
- Застосовуйте полівітамінні препарати у весняний та осінній періоди після попередньої консультації лікаря.
- Забезпечте високу рухову активність дитини: ранкова гімнастика, рухливі ігри, активний відпочинок на свіжому повітрі.
- Загартовуйте організм дошкільника.
- Робіть дитині загальний та точковий масажі з акцентом на рефлексогенні зони.
Отже, для запобігання захворювань ротоглотки серед дітей дошкільного віку найважливіше — систематично здійснювати профілактичні заходи вдома та в дошкільному закладі, своєчасно виявляти інфекційні захворювання, не допускати контакту дітей із хворими, а в разі зараження — ізолювати інфіковану дитину в окреме приміщення.
ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ ШОДО НАВЧАННЯ ДИТИНИ ДІЙ У РАЗІ ВИНИКНЕННЯ НОСОВОЇ КРОВОТЕЧІПокажіть дитині, як злегка нахилити голову вперед, щоб не ковтати кров.
Травень 2024 | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
П | В | С | Ч | П | С | Н |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 |
20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 |
27 | 28 | 29 | 30 | 31 |